Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2014 р. м. Київ К/800/58376/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючої:Калашнікової О.В.суддів:Васильченко Н.В. Цуркана М.І., секретар судового засідання:Антипенко В.В. за участю представника позивача: Заболотного О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Запорізька шляхова машинна станція товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція №1" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

Дочірнє підприємство "Запорізька шляхова машинна станція товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція № 1" звернулось в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови від 30.03.2012 року № 35 про накладення штрафу в розмірі 96570 грн. за проведення ремонтних робіт стрілочного переводу без ліцензії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час виконання будівельних робіт позивач мав ліцензію юридичної особи, правонаступником якої він є і підстав для застосування штрафних санкцій по відношенню до позивача, інспекція не мала.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено, визнати протиправною та скасовано постанову від 30.03.2012 року № 35.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до рішення Держархбудінспекції від 25.01.2011 року. № 1-Л Дочірньому підприємству "Запорізька шляхова машинна станція" відкритого акціонерного товариства "Трест Укрремшляхчормет" видано ліцензію від 28.01.2011 року серії АГ № 573195.

Термін дії ліцензії - з 25.01.2011 року по 25.01.2016 року.

В подальшому відкрите акціонерне товариство "Трест Укрремшляхчормет", яке було засновником Дочірнього підприємства "Запорізька шляхова машинна станція" відкритого акціонерного товариства "Трест Укрремшляхчормет", на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2011 року передало всі корпоративні права на своє Дочірнє підприємство іншій юридичній особі - товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція № 1".

У зв'язку із зміною засновника та назви дочірнього підприємства державним реєстратором 17.08.2011 року було зареєстровано статут Дочірнього підприємства "Запорізька шляхова машинна станція товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція № 1", єдиним засновником якого стало товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція № 1".

24 січня 2011 року між ВАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна" (Замовник) та Дочірнім підприємством "Запорізька шляхова машинна станція" відкритого акціонерного товариства "Трест Укрремшляхчормет" (Підрядник) був укладений договір № 11110255 на виконання підрядних робіт з ремонту та будівництву підкранових та інших залізних колій та стрілочних переводів.

16 березня 2012 року на підставі вимоги Запорізького міжрайонного природоохоронного прокурору від 17.02.2012 року, відповідачем була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем на об'єкті стрілочних переводів Р65 М1/7 та № 3Р65 підприємства ПАТ "Дніпроспецсталь", про що складено відповідний акт.

Перевіркою встановлено, що позивач у грудні 2011 року здійснив капітальний ремонт стрілочних переводів Р65 М1/7 та № 3 Р65 підприємства ПАТ "Дніпроспецсталь" відповідно до договору від 24.01.2011 року № 11110255 та актів прийняття виконаних робіт за грудень 2011 року № 10 та № 11.

При цьому, актом зафіксовано, що в порушення пункту 2 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1396, пункту 1.2 Ліцензійних умов, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.10.2010 року № 392, та статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" роботи з будівництва транспортних споруд виконувались без відповідної ліцензії.

20 березня 2012 року відносно позивача складено протокол про порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, відповідальність за яке передбачена часиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято постанову від 30.03.2012 року № 35, якою за порушення позивачем пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" до нього застосовано штраф у сумі 96570 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що у квітні 2012 року Держархбудінспекцією у Донецькій області видано ліцензію серії АД № 031240 на ім'я Дочірнього підприємства "Запорізька шляхова машинна станція товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька шляхова машинна станція №1".

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами, якими не встановлено недійсність ліцензії, у зв'язку з її не переоформленням позивачем.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" в редакції, що діяла на момент проведення перевірки, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" до порушень у сфері містобудівної діяльності віднесено, серед іншого, здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, що діяла на момент проведення перевірки, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

У відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в редакції, що діяла на момент проведення перевірки, суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, у позивача відбулась зміна назви юридичної особи в зв'язку зі зміною власника.

Частиною другою статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (будівельна діяльність), визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1396 затверджено Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, у пункті 1 якого визначено, що даний Порядок розроблений, зокрема, відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність".

У пункті 17 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1396 зазначається, що переоформлення виданої ліцензії здійснюється органом ліцензування у разі зміни: найменування юридичної особи (якщо така зміна не пов'язана з реорганізацією). Для переоформлення ліцензії заявник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати виникнення підстав для її оформлення подати органу ліцензування виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав документа. Одночасно з переоформленням ліцензії орган ліцензування видає засвідченні ним копії ліцензії з додатками для кожного відокремленого структурного підрозділу, який провадить будівельну діяльність.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивачем не дотримано вимог закону щодо переоформлення ліцензії у встановлений строк та проводилися будівельні роботи без наявності переоформленої ліцензії, колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: